Педагогам

Пам’ятка вчителю «Як зберегти психічне здоров’я»

  1. Ніхто не застрахований від нещасних випадків, різних втрат, складних ситуацій. Але потрібно не обмежуватися переживаннями, не зосереджуватися на них, не поступатися депресії, а діяти, шукати вихід, пробувати дедалі новіші варіанти.
  2. Не потурайте емоціям, але й не пригнічуйте їх, налагоджуйте повноцінні відносини з людьми.
  3. Емоції – це явища, що охоплюють наше тіло, розум й енергію. Вам потрібно розряджати акумульовані почуття.
  4. Зосереджуйтеся, Якщо хочете з’ясувати сутність проблеми.
  5. Гнів може спонукати до позитивних змін, якщо ви розумно його використаєте.
  6. Помітивши негативні емоції інших людей, виявіть свої навички активного слухання, підтримайте прагнення інших людей виробити самооцінку, відчуйте свою значущість й індивідуальність.
  7. Ніколи не уникайте персональної відповідальності.
  8. Свою думку не лише виробляйте, а й висловлюйте.
  9. Прагніть самостійно вирішувати всі питання, що стосуються вашого життя.
  10. Не бійтеся помилок – просто своєчасно їх виправляйте.
  11. Чесно визнавайте свої помилки, пам’ятайте, що впертість – це самозахист слабкої людини.
  12. Не виходить задумане – неодмінно розберіться чому. Починайте робити все спочатку, і так аж поки вийде.
  13. Робіть те, що подобається. Хобі – це якраз те, що треба. Зцілення не в тому, що ви робите, а як ви до цього ставитеся.
  14.  Щоб запобігти розчаруванню, невдачам, не треба братися за непосильні завдання.
  15. Не зловживайте кавою, алкоголем.
  16. Носіть одяг бажано синього та зеленого кольорів – вони заспокоюють.
  17. Зі стресом можна упоратись, треба лише мати бажання і трохи вільного часу лише для себе.
  18. Постійно зосереджуйтесь на світлих сторонах життя та подіях – це збереже здоров’я і сприятиме досягненню успіху.
  19. Справжнє фізичне і психічне здоров’я полягає не в тому, щоб відповідати чиїмсь нормам і стандартам, а в тому, щоб прийти до злагоди із собою.

 

Правила поведінки педагога

Під час зборів класному керівникові варто дотримуватися таких рекомендацій:

  1. Необхідно подолати свою напруженість і тривогу перед зустріччю з батьками.
  2. На початку проведення зборів треба озвучити перелік питань, що плануються для обговорення.
  3. Краще розпочинати з повідомлення позитивної інформації, потім говорити про менш приємні аспекти й завершувати розмову пропозиціями на майбутнє.
  4. Слід заздалегідь попередити батьків, що не всією інформацією, що озвучуватиметься під час проведення батьківських зборів, їм можна буде поділитися зі своїми дітьми. Деяку інформацію доводити до відома їхніх дітей не варто.
  5. За допомогою мови, інтонації, жестів й інших виражальних засобів дайте батькам можливість відчути повагу й увагу до них. Звертатися до учасників зборів треба на ім’я та по батькові (можна покласти перед собою список, де міститься ця інформація).
  6. Намагайтеся зрозуміти різновид проблем, що найбільше хвилюють батьків. Переконайте їх у тому,що навчальний заклад і сім’я мають спільну, єдину мету й завдання стосовно дітей.
  7. Оцінювати успіхи дітей треба відносно їх потенційних можливостей.
  8. Розмовляти з батьками потрібно спокійно й доброзичливо. Важливо, щоб батьки не лише благополучних учнів, а й дітей із «групи ризику» пішли зі зборів із вірою у свою дитину.
  9. Необхідно подякувати всім, хто виділив час для того, щоб прийти на збори (особливо татам).

Класний керівник зобов’язаний допомогти батькам розкрити можливості дитини, її позитивні риси, переконати спиратися саме на них під час виховання. Водночас учитель не повинен зловживати численними вказівками. Говорити слід переконливо, обґрунтовано, використовуючи прості, доступні для розуміння висловлювання. Зауваження, що зачіпають самолюбність батьків, постійні скарги на дитину, зосередження уваги на її недоліках можуть лише відштовхнути батьків від освітньої установи.

На батьківських зборах не варто:

  • засуджувати батьків, які не прийшли на збори;
  • порівнювати успіхи окремих учнів із різних класів;
  • давати негативну оцінку класному колективові загалом;
  • перебільшувати значення окремих предметів;
  • обирати для спілкування повчальний тон.

На кожних зборах підбиваються підсумки роботи за минулий період і намічаються завдання на майбутнє. Ці завдання бажано вносити на обговорення.

У функції вчителя входить також підтримка інтересу кожного батька до загальної роботи у процесі проведення зборів. Це можливо тоді, коли батьки на тлі загальних справ бачать діяльність своїх дітей.

Абсолютно неприпустимо «вичитувати» батька за промахи його дитини або зчитувати оцінки слабкого учня. Така поведінка учителя неминуче призводять до того, щоб батьки припиняють відвідувати збори. Однак необхідно повідомляти про недоліки в роботі їхньої дитини, радити способи запобігання та подолання труднощів дитини в начально-виховному процесі.

Конкретну інформацію про недоліки своєї дитини батьки повинні отримувати під час індивідуальної бесіди.

Лекції і бесіди, що проводяться на класних батьківських зборах, не повинні займати багато часу і стомлювати присутніх. Інтерес до лекцій підвищується тоді,коли виклад теоретичних питань супроводжується аналізом прикладів із життя класу.

Якщо під час аналізу позитивних прикладів рекомендується називати прізвища, імена й по батькові батьків успішних учнів, то під час аналізу негативних подій доречніше не вказувати конкретні імена та прізвища тих дітей, які є винуватцями цих подій.

Нині не може не турбувати той факт, що деякі чоловіки-батьки зняли з себе повноваження щодо виховання своєї дитини, повністю переклавши цю функцію й відповідальність за її виконання на дружин. А це неправильно.

Розкрити сім’ї високий потенціал можливостей виховання гармонічної особистості при однаковому контакті дитини з обома батьками – важливе завдання навчального закладу.

Батьки й педагоги об’єднані спільними цілями, ціннісними орієнтирами і принципами виховання дітей. Вони повинні формувати колектив однодумців, які роблять спільну справу – виховують здорову, компетентну, творчу та гармонійну особистість.

 

 

↓